З
урахуванням все більш наближається вступу в силу «прибуткового» розділу
Податкового кодексу дамо в нашій "школі виживання" рекомендації не
бізнесменам, а державі. Бо якщо податком на прибуток ухайдокается більшість українських підприємств, то мало Батьківщині тоді не здасться. Коль раптом образяться олігархи, то колишньої бунтік єдиноподатників буде в порівнянні з цією образою жалюгідним лепетом. Так що проблеми з виживанням тоді вже й держава відчує теж.
ми вже відзначали загрозу перетворення податку на прибуток на податок з усього обороту за ставкою 23%. Внаслідок
непродуманого механізму переходу від принципу "першої події" до методу
нарахувань протягом першого виробничого або торгового циклу доходи у
підприємств будуть в повному обсязі, а віднімаються з них витрат не
залишиться: під сьогоднішні відвантаження вони вже були показані раніше,
а витрати поточні повинні чекати відвантажень майбутніх, відкладаючись, таким чином, аж до завершення циклу.
Причому стандартні перерахування в офшор (у тому числі через купу посередників) нікого теж не врятують. Це
вам не "перша подія", коли такі перерахування зменшували податок
відразу, - тепер їм доведеться в загальному порядку чекати відвантаження
того, що буде проведене з як би купленого за ці гроші.
Максимум,
що в стані зробити підприємства, - це пов’язувати поточні витрати з
найближчими реалізаціями або показувати так звані інші витрати
загального характеру, відразу зменшують прибуток (у зв’язку з чим,
мабуть, буде багато реклами і маркетингу).
Держава ж може і зобов’язана (хоча б з метою самозбереження):
-
Видати закон / постанову / рекомендації щодо надання розстрочок
платникам податку на прибуток на термін, приблизно рівний виробничому /
торговельному циклу, щодо приросту податкових зобов’язань, що вийшли з
цього податку при переході на метод нарахувань;
-
Роз’яснити, що витрати, "заморожені" через знаменитий п. 5.9 діючого
"прибуткового" закону, хоч формально у складі валових витрат і були вже
враховані, насправді на податковий облік не вплинули і податок на
прибуток не знизили. У
зв’язку з чим кінцеві залишки товарно-матеріальних цінностей на момент
"включення" методу нарахувань повинні не пропасти зовсім, а хоча би
поступово - у міру відповідних реалізацій - зменшувати податок на
прибуток.
Але поки що - ніхто ні сном ні духом. Невже
всі сподіваються, що ситуація врегулюється-розсмокчеться сама собою, і
підприємства навіть не помітять, як будуть платити 23-відсотковий
податок з усього обороту?
Між
тим, за чутками з добре поінформованих джерел, які мають відношення до
розробки нормативів, є якесь негласна вказівка спробувати спустити
проблему на гальмах.
Воно
б у таке й не вірилося, але стиль деяких останніх листів податкової
змушує задуматися про те, що в країні відбувається раптовий і різкий
перехід до "обкладенню нахрапом".
Це
і "аргументація" щодо неможливості відмовитися від ПДВшних пільг,
оборачивающихся оподаткуванням перехідних залишків ТМЦ, а також основних
фондів НДСом за звичайними цінами (така от "пільга"!), - На тому-де
підставі, що пільги отримують не платники, а операції (операції ж ні від чого відмовитися не можуть);
і
зовсім вже дикий лист єдиноподатникам про те, що заплачені ними суми не
туди потрапили (Держказначейство з запізненням більш ніж на місяць
відкрило потрібні рахунку), а тому їх треба заплатити ще раз. Причому
подекуди за такі "недоплати" вже (як масово розповідають) стали
забирати майно у податкову заставу - і аж ніяк не на ці жалюгідні суми
"боргів". Тобто беззаконня стоїть на беззаконні і беззаконням поганяє.
На
цьому тлі справді можна повірити в те, що держава вирішила кинути
платників, «забувши» про залишки витрат, заморожених через згаданого
5.9.
Але в те, що воно вирішило змусити підприємства якийсь час платити 23-відсотковий податок з виручки, не віриться все одно. Якщо нова влада прийшла всерйоз і надовго, вона мала б думати трохи довгострокові-стратегічного, ніж дрібний злодюжка голодний.
Комментариев нет:
Отправить комментарий